Застосування новітніх інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виробничому процесі – основа професійного зростання педагогічних кадрів
28 жовтня 2011 року відбувся ІІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. Один з основних документів, що розглядався на з`їзді – це проект національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рік.
Розробка національної стратегії зумовлена необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, інтеграцію її в європейський і світовий освітній простір.
Одним із основних стратегічних напрямків розвитку освіти на даному етапі є її інформатизація та забезпечення інноваційної діяльності. Адміністрація та колектив Київського професійного енергетичного ліцею вважають впровадження в діяльність навчального закладу інформаційних технологій пріоритетним напрямком реалізації державної освітньої політики. Починаючи з 90-х років в нашому навчальному закладі цей процес є безперервним, так як постійно з’являються нові технічні можливості, стають потужнішими комп’ютери, удосконалюється їх програмне забезпечення. П’ятий рік поспіль наш педагогічний колектив працює над загальноліцейною методичною проблемою «Системне методичне забезпечення предметів і професій, зміцнення навчально-матеріальної та інформаційно-технічної бази, як основних умов якості професійної підготовки, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій».
Проте невирішеним залишається ряд завдань, пов’язаних із змістом, методами, організаційними формами і засобами навчання, підготовкою та удосконаленням кваліфікації педагогічних кадрів, створенням системи самоосвіти й самовдосконалення всього педколективу, яка забезпечувала б оволодіння ними основ сучасної інформаційної культури. Актуальними залишаються і психологічні проблеми. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій змінює мислення дитини, особливості її спілкування з учителем. Існують і універсальні проблеми, пов'язані зі створенням програм навчання на комп'ютері, визначенням меж між комп'ютером-іграшкою та комп'ютером-інструментом пізнання. Окрема проблема — готовність учителів до роботи в таких умовах.
Тому одним з пріоритетних завдань, які ми ставимо перед собою – це мотивація та самоосвіта викладачів та майстрів. Володіння ІКТ не може вже бути чимось індивідуальним, ознакою особливої педмайстерності. На сьогоднішній день весь колектив а не окремі педагоги мають володіти нарівні з учнями і краще за них усіма технічними засобами і, окрім того, методикою їх використання в навчанні. Необхідно перевернути в уяві учнів розуміння, що інтернет - це іграшка. Інтернет – невід’ємний засіб навчання. Так само навчальний заклад не повинен існувати поза загальною системою освіти – питання набору в деякій мірі змусило нас усіх виживати і поробило конкурентами. Використання можливостей інтернету, участь у спільних проектах, здатні нас дійсно об’єднати і тим самими зробити сильнішими.
Отже, успіх впровадження засобів ІКТ при підготовці робочих кадрів залежить від комплексного підходу до питання інформатизації навчального закладу, коли комп’ютерна техніка та сучасне програмне забезпечення логічно вписуються в усі ланки навчально-виховного та виробничого процесів і доповнюють комплексно-методичне забезпечення, але в ніякому разі не заміняють його. Навіть 3-D технологія не може замінити реального технологічного процесу. Проте потрібно пам’ятати, що широке застосування інформаційних технологій в освітній процес створює найбільш сприятливі умови для саморозвитку особистості тільки в тому випадку, коли інформатизація освіти охоплює не окремі дисципліни або форми проведення занять, а буде здійснюватися в рамках спроектованого креативного освітнього середовища.
Впровадження нових технологій в КПЕЛ розпочинається з всебічного вивчення досвіду пілотних навчальних закладів, в яких проходить апробація нових форм і методів навчання з використанням ІКТ. Ми продовжуємо практику забезпечення ПК кожного педпрацівника, і підключення всіх кабінетів та майстерень до внутрішньої мережі та Internet. Створення мережі навчального закладу та обов’язковий вихід в Internet дають можливість використовувати досвід дистанційної освіти, ПК викладача та мережа забезпечують можливість щоденного, ціленаправленого використання ІКТ в навчально-виробничому та виховному процесах. На сьогоднішній день в ліцеї задіяно 76 комп’ютерів.
Станом на 1.11.2011 всього працівників у ліцеї – 81 чоловік, з них педагогічних працівників – 50 та 31 – працівники, які не беруть безпосередньої участі у навчально-виховній роботі.
Педагоги Київського професійного енергетичного ліцею уважно слідкують за появою нових інформаційних та педагогічних технологій. Викладачі неодноразово приймали участь у наукових конференціях.
Інформатизація навчання потребує від учителів та учнів комп'ютерної грамотності, що передбачає:
— знання основних понять інформатики та комп'ютерної техніки;
— знання сучасних операційних систем та їх основних команд;
— знання сучасних операційних середовищ загального призначення та їх функцій (Norton Commander, Windows);
— уміння працювати хоча б в одному текстовому редакторі;
— опанування алгоритмами, мовами, пакетами програмування;
— використання прикладних програм утилітарного призначення.
Робота учнів з комп'ютерною технікою забезпечує:
— підвищення інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;
— індивідуалізацію навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;
— об'єктивність контролю;
— активізацію навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів з машиною та з собою, прагненню отримати вищу оцінку;
— формування вмінь та навичок для різноманітної творчої діяльності;
— виховання інформаційної культури;
— оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;
— доступ учнів до банків інформації, можливість оперативно отримувати необхідну інформацію.
Використання комп'ютерів у навчальному процесі відбувається за багатьма напрямами
— як засіб індивідуалізації навчання. За допомогою завдань та індивідуальної роботи учня з комп'ютером досягають значних успіхів у засвоєнні матеріалу. Адже комп'ютер фіксує всі етапи його роботи, оцінює її. Вчитель має змогу будь-коли проаналізувати його дії.
— як джерело інформації. Через комп'ютер можна отримувати величезну кількість інформації, яку вчитель може використовувати в навчальному процесі. Але комп'ютерна інформація не повинна замінювати підручник, книги, інші джерела знань.
— як засіб оцінювання, обліку та реєстрації знань. Для цього використовують програми з контрольними та екзаменаційними питаннями, відповідями на них та нормативами оцінювання кожної відповіді. Комп'ютер не тільки оцінює відповіді, а й видає рекомендації щодо виправлення помилок.
— як засіб творчої діяльності учня. Сучасне програмне забезпечення комп'ютерів дає змогу творчо працювати учням:
— текстовий редактор — замінює друкарську машинку, маючи значно більше функцій (вибір шрифту, його розміру, кольору, розміщення друкованого тексту, корекція написаного, заміна блоків тексту);
— графічний редактор — сприяє розвитку художніх навичок, допомагає в кресленні, проектуванні;
—— як засіб заохочення до навчання в ігровій формі. Робота на комп'ютері стимулює успішне виконання навчального завдання, як дослідницький пошук, тип мислення; забезпечує тренінг у певному виді діяльності.
Прискорює накопичення активного словникового запасу з іноземних мов.
Навчання з використанням інноваційних технологій – є вимогою сьогодення і тому в нашому ліцеї створені сприятливі умови для самозростання, розвитку творчого потенціалу вчителів.
В колективі діє тісна співпраця між викладачами, майстрами та учнями. Організовувались тренінги Іntel, курси по комп’ютерній грамотності, основам дистанційного навчання. Результом такої роботи є, наприклад, досвід викладачів спецтехнології.
Так, викладачі Борис Костянтин Дмитрович, Якименнко Євген Вікторович застосовують під час роботи з учнями проектні методи, метою яких є дослідження нових технологій виробництва. Результатом учнівської роботи має стати захист своєї роботи на випускному іспиті із презентацією дослідження; результат роботи викладача - поновлення, переклад на державну мову та перевід в електронний вигляд комплексно-методичного забезпечення предмету.
Більшість предметів спецтехнології не забезпечені сучасними українськими підручниками. Або ж технології так швидко змінюються, що нема сенсу закупляти дорогі посібники, які в результаті відповідають програмам лише на 50%. Тому, як вихід з положення викладачі розробляють електронні конспекти уроків і презентації, використовуючи матеріали виставок.
Отже, викладачі спецтехнологій серед можливих реальних перспектив у використанні комп’ютерних технологій на уроках професійно-теоретичної підготовки в своїй щоденній роботі визначають:
Ø комплексно-методичне забезпечення викладача (загальнодоступні документація, електронний фонд бібліотеки);
Ø наочність (рухома і нерухома; спеціальні можливості відеомонтажу, графіки тощо);
Ø симулятор виробничих процесів (учень може відпрацьовувати навички монтажу віртуально, а лише тоді, як досягне вагомих результатів – працювати з цінними матеріалами. Особливо це ефективно з точки зору безпеки праці – з’являється можливість передбачити і програти максимум можливих варіантів, відтворити ситуації, які в реальній навчальній діяльності є неможливими);
Ø виробнича екскурсія (наприклад, на ядерний реактор, в металургійний цех тощо; відеознайомство з реальним виробництвом, персоналом не лише в Києві, а й у світі);
Ø захист дипломної роботи-проекту, тематичне оцінювання – презентація дослідження;
Ø інтернет-профорієнтація (презентація професій, роботи педколективу, сторінки життя учнів, електронні журнали тощо).
Так з предмету елетротехніки 98% уроків забезпечені електронною наочністю.
Викладач Якименко Є.В. відмічає, що більшість із наміченого можна зробити самостійно чи з допомогою учнів (наприклад, електрифікований стенд для лабораторних робіт), але для виготовлення симулятора необхідно мати освіту програміста і час, чого в звичайного викладача немає. Тому викладач широко застосовує програми «Начало електроники» - віртуальні лабораторні роботи; Ванюшин М. «В мир електричества, как в первый раз», «Електрик», «sPlan 6.0», різні стимулятори та посібники по електромонтажу, в тому числі і автомобіля.
Для КМЗ уроків викладачі користуються засобами Internet.
За останні 2 роки програма з предмету «Основи бухгалтерського обліку» змінювалася 2 рази. З введенням нового Податкового Кодексу було внесено зміни в робочу програму. Чергові кардинальні зміни очікуються з 1 січня 2012 року коли до Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 7 липня 2011 року N 3609-VI. Тому відповідно закупку підручників з даного предмету ми вважаємо недоцільною.
Викладач користується підпискою журналу «Все про бухгалтерський облік» та електронним додатком до нього, який містить приклади заповнення звітів, бланки первинних документів, останні редакції законів. Більшість матеріалу береться з інтернет-видань – сайти Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів, електронних порталів для бухгалтерів.
З ініціативи викладача в Робочий навчальний план з професії «Оператор комп’ютерного набору» ІІ, І категорії; «Обліковець (реєстрація бухгалтерського даних)» було введено практикум по програмі «1С. Підприємство». Ніяких підручників, посібників, методичних рекомендацій для цієї професії немає. З дійсних підручників можна взяти лише окремі розділи і то не в повному обсязі, так як, вони розроблені для вищих навчальних закладів. Тому єдиний вихід – електронні конспекти розроблені самостійно та дипломні роботи учнів, з яких формується бібліотека для наступних груп.
Базильчук Тетяна Григорівна, викладач основ статистики, фінансів, основ галузевої економіки (стаж роботи в ліцеї – 13 років).
Предмети були введені за новими Стандартами. «Основи статистики» та «Фінанси» предмети складні і вивчаються на базі вищої математики в економічних вузах на 2 курсі. Книг та журналів з «Основ галузевої економіки», «Фінансів», «Основ статистики» не достатньо. Підручник «Основи ринкової економіки і підприємництва» В.Я. Боброва задовольняє предмети «Фінанси» і «Основи галузевої економіки» лише на 50%. «Основи статистики» не вистачає необхідної літератури, підручників. Як вихід із ситуації, інформацію для викладання предметів викладач бере з мережі Internet, використовує в проведенні навчання підручники вищої школи.
З впровадженням нових технологій дещо видозмінилась і форма проведення традиційних уроків загальноосвітніх дисциплін. Більш яскравими, образними стали урок-концерт, мандрівка, дискусія, гра, круглий-стіл, слайд-опитування, з’явився урок-презентація.
Застосування у навчальному процесі інформаційних технологій сприяє підвищенню ефективності практичних та лабораторних занять з природничих дисциплін. Вони дають змогу включити до навчальних планів лабораторні заняття з використанням комп'ютерних моделей, які імітують функціонування дуже дорогого, унікального обладнання, недоступного для навчальних закладів. І викладач хімії має весь віртуальний комплекс практичних робіт, а також алгоритми розв’язування задач. При викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін уже неможливо уявити урок літератури без музики, живопису, фото і відеоматеріалів; урок історії без архівних документів, урок географії без відео сюжетів, карт. Свою нішу все більше завойовують смарт-технології. Навіть якщо в класі нема дошки, можна окремо використовувати програмне забезпечення. Поки що дошку ми маємо лише одну і один її аналог - адаптер інтерактивної поверхні. Але потрібно пам'ятати, що при використанні будь-якого виду технічних засобів необхідно дотримуватися міри та пропорції, які визначаються закономірностями навчання. Так, відсутність або недостатня кількість засобів наочності знижує якість знань за рахунок зменшення пізнавального інтересу та утруднення розуміння і образного сприйняття матеріалу. Але велика кількість демонстрацій створює розважальний настрій в учнів. Оптимальним при вивченні складної теми є 4 — 5 демонстрацій за урок, враховуючи й засоби для самостійної роботи учнів та засоби контролю.
Досвід показує, що інтенсивність розумового розвитку залежить від того, чи даються засоби навчання в готовому вигляді, чи конструюються на уроці учнями разом з учителем. Виготовлення засобів навчання сприяє забезпеченню розвиваючого ефекту та більш високої якості знань учнів, ніж їх використання за шаблоном. Тому створення учнями презентацій до уроків, підбірка відеоматеріалів і захист свого виступу, опанування, саморефлексія вже стали традицією.
На початку навчального року ми провели майстер-клас для викладачів та адміністрації ліцею і приступити до апробації проекту «Щоденник». В цьому проекті нас приваблюють насамперед бібліотека, на жаль, лише для загальноосвітніх предметів, електронні журнали, щоденники учнів, розклад уроків, автоматичне складання звітності по успішності, відвідуванню, контингенту, можливість індивідуальної роботи з учнями в режимі оn-line та можливість обміну досвідом з іншими навчальними закладами. Із-за відсутності загального доступу до мережі Інтернет, ми не можемо використовувати всі можливості цієї мережі, проте вважаємо на сьогоднішній день цей проект найбільш перспективним.
Це лише окремі фрагменти у впровадженні інформаційних технологій нашого колективу. З цього невеликого поки що досвіду найважливішим висновком для нас є розуміння того, що ІКТ – один з найефективніших засобів професіоналізації як учнів, так і викладачів. Нові технології – один з найкращих засобів міжпредметної інтеграції, яка ґрунтується насамперед на людському факторі – нові ідеї з’являються лише в співпраці, взаємодопомозі досвідчених майстрів та творчої молоді(в тому числі і учнів), незалежно від їх фаху та віку.
1115 - 1200 Відвідування уроків викладачів, майстрів в/н Київського професійного енергетичного ліцею
